Покана об'ємна до всіх охочих взяти участь у цікавому розповіді про мій незабутній вікенд на наркотиках! Я залишився так вражений цими подіями, що вирішив поділитися своїм досвідом з наркоманським ком'юніті. Давайте вирушати у подорож моїми закладками наркотиків та шаленими спусками на швидких лижах!
Спершу, трохи про саме початок моєї пригоди. Я навше не пасав кроликом і знав, що вирушаю на особливий вихід. Попередньо, я збирався підлаштувати фасовку перорального употреблення. Але тут пасхалка від судьби: мій друг, з відповідними зв'язками, пропонує мені реальні відчуття та екстремальний досвід на поїздці з кетаміном. Хто б здогадався, що це стане початком таких пригод!
Першою зупинкою була закладка моїм фармацевтам. Вони забезпечили мене свіжим джейом і кетаміном, якого багато, щоб не мати потреби банковати протягом вихідних. Ах, ті закладки, так званий фармацевтичний сон! Я заховав їх у безпечному місці і з тією похмурою підсвіткою вже міркував про мою подорож.
Зате цього вихідного ми зібралися великою компанією і вирушили на гори. Посеред ночі, ми відкупились від реальності, проклавши собі шлях на сніжець. Жало вже чекало на мене у моєму рюкзаку, але я навмисно його ніколи не використовував, адже пероральне употреблення було моєю вибраною формою вживання. Підготував пилочку, пищалку, сахар та мої закладки.
Тут потрібно зауважити, що пилочка - це шприц, пищалка - мішок для наркотиків, а сахар - особливий присмак, який додають до шприцу, аби зробити процес ще приємнішим.
Закладка №1 - кетамін. Ще більше возбуждення, коли ти знаєш, що заламання чекає на тебе через кілька хвилин. Що це за відчуття? Неможливо передати словами, але я спробую. Відчуваєш, ніби душа твоя підноситься вище, але твій розум опускається глибше. Ти лежиш, але одночасно відчуваєш, що катаєшся з морозивом на кулішеньках, ловлячи вітерцем мимовільні сміхи. Це справжнє задоволення!
Ось і перший джей закончився, але я все ще літаю в своїх фантазіях. Час нарешті використати основну закладку - мою пырялку з кетаміном. Пищалка виходить з мішка, аранжованого в спеціальний пакетик для її зберігання. Я відмерив свою порцію ішака, оце важливий момент, адже додаткова двійка займають нас до небажаних подій, які хочеться уникнути.
Наступний етап: використання пырялки. Знаєте, цей момент, коли ти вставляєш жало в вену, і зразу відчуваєш, як весь відмінний світ обплітає тебе, заводиться якісь ручне маленьке сонечко в боці твоєї свідомості. Це як "вухо вухо", але краще. Ніякі слова не здатні передати це неймовірне відчуття! Ти просто занурюєшся в своє божевілля, в яйце-косячку, наркологічну дівчину, яка шепоче тобі на вухо: "Ти мій! Ти завжди мій!". І ти не проти!
Цікаво, що за те так хорошо, нам часто доводиться платити подорожніми чеками, щоб повернутися назад, у нормальну реальність. Але це його! Это шепот твоєї другої половинки, яка кричить: "Шо, банкуєш?!". І ти відповідаєш: "Боже, так!" і лечиш у невідоме!
Вихідний пройшов досить швидко і ось, я знову тут, пишу цю замітку для вас. Якщо ви це читаєте, то ви маєте шанс дізнатися, яким був мій досвід наркоманської подорожі. Завжди пам'ятайте, що це лише мій розповідь, а не заклики до вживання наркотиків. Кожен вибирає свій шлях та наркотики, які йому підходять.
| Все це добре, але не забувайте, що: | 1. Наркотики - це не гра! Вони можуть зруйнувати життя і навіть забрати його. |
| 2. |
| Наркотики досить небезпечні для вашого здоров'я та життя! | 3. Якщо ви вже пробували наркотики і маєте проблеми з їх вживанням, зверніться до професіоналів та отримайте допомогу. |
Друга відповідь: "Ні, банкую!"
В цілому, якщо ви все ще читаєте цей текст, читайте його з пильністью і розумінням. Хай ця розповідь стане для вас натяком на складну тему, що може стати реальністю для багатьох молодих людей. Будьте розумними та вибирайте своє життя, а не дайте йому обрати вас. Бережіть себе та будьте відповідальними у своїх вчинках!
Сидел я однажды на закладке, хотел как-то оторваться от реальности. Решил купить кетамин, чтобы торкнуло по-настоящему. Знал, что это галлюциногенный вещества, который может доставить настоящий трипчик. Ну и конечно же, хотелось немного отвлечься от своей неквалифицированной работы в Макдональдсе. А вдруг, если я прикольно работаю, меня повысят в должности? Ничего, думал я, пока подвигаюсь по лестнице наркотического опьянения, возможно найду свою долю счастья.
Вся процедура покупки закладок – это целый ритуал. Надо было найти надежного дилера, который продает закладки опийного вещества. После долгих поисков я наткнулся на парня, который выглядел как налитый мускулистый фантик. Сказал ему, что мне нужна анаша, и он привел меня в подземный мир наркотиков.
Оказалось, что дилер предоставляет широкий ассортимент закладок. От эйфорической гречки до экзотического кетамина. Мои глаза разбежались от такого выбора! Я уже стоял перед витриной, как перед шоколадным баром в Макдональдсе. Оставив свои последние деньги, я забрал этот заключительный шаг от реальности. Пришел домой и сразу же устроил себе настоящий трипчик. Стоило только провести через нос грамм этой штуки, как мое сознание начало плавать в море эйфории. Стены моей комнаты стали пульсировать, цвета стали ярче, а музыка звучала словно оркестр в Макдональдсе. Это был настоящий космос!
Так я провел несколько дней – закрытый в своем психоделическом мире. Люди мне казались какими-то искаженными фигурами, а реальность была настолько нереальной, что словами не описать. Я наслаждался каждой секундой этого кетаминового путешествия.
Только вот работу в Макдональдсе я все-таки пропустил. Вместо этого, я провел несколько дней, размышляя о том, какие меню и акции были бы прикольными для сети фастфуда в нашем психоделическом мире. В голове рождались самые безумные идеи, которые я мог бы воплотить в жизнь, если бы у меня была власть. Но увы, мой опийный трипчик закончился.
Пришло время вернуться из страны грез и снова окунуться в рутину. И я снова оказался в Макдональдсе, продавая хамбургеры и картошку-фри. Но на этот раз мне показалось, что я вижу все совсем по-другому. Я стал замечать все детали, которые раньше просто не замечал. Меню висевшее на стене, столы и стулья, люди, сидящие у окна – все это казалось мне таким непривычным и интересным.
Мне стало ясно, что работа в Макдональдсе – это не просто путь к пропитанию, это возможность увидеть и понять мир по-новому. Люди, с которыми я работал, также воспринимали все по-своему. У каждого была своя история и свой путь, который привел их сюда.
Я понял, что нельзя пренебрегать тем, что у тебя есть. Ведь даже обычный рабочий день может стать приключением, если посмотреть на него с другой стороны.
Так я покинул мир наркотического опьянения и снова взялся за свою незамысловатую работу в Макдональдсе. Но сейчас я делаю это с другим взглядом и другим настроем.
И все же, каждый раз, когда я вижу фастфуд, вспоминаю свое путешествие в страну грез, где царил кетаминовый трипчик и все было возможно.